Текст пісні "Не спить натомлена, намучена душа"

Не спить натомлена, намучена душа

І ніч не шле відради та спокою,

Лише минуле знов переживаю

На самоті вночі...

Знамення Божого загрозу

І славу бойових походів,

Мої прославлені бої,

Тієї слави болісний кінець -

Погром і рану, і полон,

Загибель всіх моїх полків,

Чесно за рідний край

Голови поклавши...

Загибло все - і честь моя, і слава

Ганьбою став я землі своїй,

Так, ганьба й полон,

Долею судивсь мені...

Гей, ми, що всім киваю я:

О, дайте, дайте мені волю,

Свою ганьбу зумію змити я...

Врятую честь свою і славу,

Врятую Русь від ворогів!

Ти одна голубка лада,

Ти одна винить не станеш,

Серцем чулим зрозумієш,

Все мені простиш...

В терему твоїм високім

З далини очей не зводиш,

Друга ждеш ти дні і ночі,

Гірко сльози ллєш...

В полоні пропадать

І знати без надії,

Що ворог тяжко мучить Русь

Так, як лютий барс...

Стогне Русь в кігтях могучих,

І в тім вона винить мене...

О, дайте, дайте мені болю,

Свою ганьбу зумію змити я...

Врятую Русь від ворогів!

Не спить натомлена і змучена душа

І ніч не шле надії на рятунок

Лише минуле знов переживаю

На самоті вночі...

І виходу нема...

Ох, тяжко, тяжко, як тяжко відчути

Безсилля все своє...