Текст пісні "Спасибі, солдати"

От і знову щебече весна

Коло нашої хати,

До травневого столу

Зійшлись посивілі солдати.

А при тихім вікні

Стала пам'ять війни,

Вічна пам'ять війни...

Обнялися по-братськи,

Неначе побачились вперше,

Пожурилися трохи,

Що стало з літами їх менше.

Посміхнулись весні,

Що зростають сини,

Виростають сини,

Як надія і пам'ять!

Приспів:

Спасибі, солдати, за подвиг століть,

Якому нема і не буде ціни,

За право і щастя родитись, і жить,

І сіяти жито на мирні лани!

А роки летять, як сніг сивини,

І юність не вернеш з війни.

А ваша зоря безсмертно сія,

Як в битвах врятований світ!

Ми вклоняємось вам

По-синівськи доземно, солдати,

Пам'ятаємо ваші

Святі перемоги і втрати,

Тільки ж ви не спішіть

У останній похід

Тільки ж вічно живіть!

Ми вам рясту у ноги

Постелем від хати до хати,

Надаруєм онуків,

Немов ластів'яток, до свята.

Тільки в бронзу й граніт

Не спішіть:

Ми живим вам даруєм

Нев'янучу пам'ять!

Приспів. (2)