Текст пісні "Пісня про Правду"

На чорному полі неправди та зла,

Хтось правду посіяв - вона проросла

Тоненьким стебельцем святої Надії,

Квітами Любові та коренем Віри.

Брехливі та чесні - всі знали про те,

Нарешті і Правда на полі росте.

Тоненьке стебельце від вітру не гнулось,

Листками-руками до сонця тягнулось.

Все йшло по закону та тільки дарма,

На чорному полі закону нема.

На чорному полі вовки хитрі ходять,

Вовків-вовки вовка на "бабки" розводять.

Скосили сердешню косою брехні,

З-за пазухи камінь поклали на пні.

Та з заздрощів Правду за долар продали,

І сонце, і воду у Правди забрали.

Затихло на полі, закінчили "діло",

Тут в Правди душа відлетіла від тіла.

Віками блукає від хати до хати,

Шукає того, хто не вміє брехати.

На чорному полі неправди та зла,

Бог правду посіяв - вона проросла...