Текст пісні "Навський Великдень"

Котилась, ген, голова,

У голові гарцювався легінь,

В руках у легіня трут і кремінь,

Навколо вже палає трава.

Над головою – іржавий дзвін,

В очах у неї – країна болі,

I в тій країні повії волі жнуть

Перезрілий полин.

Піє в мороці стоголосий птах,

Як звіє морок – то сам зітліє

I власним тліном міста покриє,

Та й спочине в степах.

Силою долі, Великоднем,

Красно вінчались

Біль із Вогнем.

Навколо Болі вінчаної

Цвинтарем диким

Грають вогні.

Котилась голова повз ті вогні.

Заблукали вогні та й під самі зорі.

I в тому наче веселому горі –

Плач світами.

Скривдженого дня

Не зріє світом вже голова,

Не піє птах – нині спочиває.

Тліном проміння грає – світає.

Силою долі, Великоднем,

Красно вінчались

Біль із Вогнем.

Навколо Болі

В чистому полі –

Древньому лоні – світає.