Текст пісні "Мамині долоні"

Як сідає вечір на порозі хати

Золотистим шовком зорі гаптувати,

Я від зір тих ясних наче у полоні

Заховаю личко в мамині долоні.

В тихій диво-ласці казка розквітає,

Знаю, що дитинство вічним не буває.

І не вічне чудо в золотім озерці,

Лиш любов до мами на весь вік у серці.

Десь на небосхилі тихо зірка сяє,

А мені матуся щастя вишиває.

Ніжність свого серця і любов, тривогу

Стелить злото-шовком місячну дорогу.

Речитатив:

Знаю, де б не був я на стежинах долі,

Будуть гріти душу мамині долоні,

І ласкавий вечір на порозі хати,

Сяде поруч неньки - мене виглядати.