Текст пісні "Морок (інтро)"

Морок панує

Сонце не світить

В пітьмі заблукали

Даждьбогові діти

Люди прокляли,

Щоб довго блукали

Світом жорстоким,

Світом лукавим

Чужою землею

З пустою душею

Щоб зірку у небі

Свою не шукали...

І серед темряви

Знову і знову

Їх кличуть до себе

На тиху розмову

Озера і ріки

Кригою скуті

Там знов оживають

Легенди забуті

І в шелесті трав,

І в гомоні лісу,

І в сяйві зірок,

І в горах імлистих,

Вони віднайдуть

Вкрадену віру

І вдарять із неба

Перунові стріли

Й Стрибогові вітри

Знов заспівають

Купальської ночі

Вогні запалають,

І сонце святе

Чорну землю зігріє

Й народить життя

І морок розсіє.