Текст пісні "Діамант"

Діамант дорогий на дорозі лежав,

Тим великим шляхом люд усякий минав,

Люд усякий минав...

І ніхто не пізнав діаманта того,

Йшли багато людей і топтали його,

І топтали його...

Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов,

Діамант він знайшов...

Камінець дорогий він одразу пізнав,

І додому приніс, і гарненько, як знав,

І гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець,

І уставив його у коштовний вінець,

У коштовний вінець...

Сталось диво тоді: камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

Всіх людей здивував.

І палючим огнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить,

Усім очі сліпить...

Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислива рука її з пилу взяла,

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як в оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

І на злість ворогам засіяла вона,

Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить!

Хай же ті вороги поніміють скоріш,

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,

Щоб, поглянувши сам на створіння своє,

Він побожно сказав: Звідкіля нам сіє?..

Щоб, поглянувши сам на створіння своє,

Він побожно сказав: Звідкіля нам сіє?..

Звідкіля нам сіє?.. Сіє!..