Гнатюк Микола - Час рікою пливе
Мінус для співу

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,

Як зустрів я тебе, моя пташко,

Довго, довго дививсь, марно очі трудив, |

А впізнати тебе було важко. | (2)

Ти висока струнка, в тебе руса коса,

В тебе очі сумні, не веселі,

І уста вже не ті, не солодкі такі, |

Скажи, хто цілував їх без мене. | (2)

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,

Усміхнись, як колись усміхалась,

Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки, |

Але наша любов не зів’яла. | (2)

Як почуєш колись біля свого вікна,

Що хтось плаче і гірко зітхає,

Не вставай, не трудись, не тривож свого сна, |

Тільки знай, що тебе хтось кохає. | (2)

Я за своє життя море сліз пролила,

Море сліз від тяжкої розлуки,

Я тепер не дитя, як я була колись, |

Щоби горю іти прямо в руки. | (2)

А у тебе є син, а у мене дочка,

Ох як схожі вони між собою,

То давай же ми їх об’єднаєм навік, |

Коли нам не судилось з тобою. | (2)

На зелені луги впали білі сніги,

Де з тобою ми часто гуляли,

По дорогах зими йшли закохані ми, |

Ясні зорі над нами сіяли. | (2)