Анатолій Салогуб - Пам`яті сина
Мінус для співу

За тих, хто не дійшов до Перемоги,

Відчув війну,її смертельний бій,

Пройшов усі страшні, тяжкі дороги,

Я вдячно піднімаю келих свій.

За невідомих, серце Б`є бентежно,

Теплом зігрітих від вічного вогню,

За сина, що любив життя безмежно,

І навесні загинув у бою.

Він за життя, за світлий мир боровся,

За рідну доньку, за своїх батьків,

Тепер лиш з фото дивиться й сміється,

А сам до Бога, в небо, полетів.

Я, за добро, свій келих піднімаю,

За запах квітів, і за щирість теж,

За радість, що дух світлом наповняє,

За пам”ять, що її немає меж.

За сміх дзвінкий дитячий на планеті,

Щоб матері не плакали слізьми,

Сини до хати завжди повертались,

І люди довго в мирі всі жили!!!