Юрій Мяло - Не спізніться у батьківську хату (якість)
Мінус для співу

Не спізніться у батьківську хату

Музика і слова Валентини Шевченко

1.

Я приїхав в хату, де колись родився,

Але зрозумів, що, мабуть, я спізнився.

У дворі на матуся більше не стрічає,

Й сивочолий батько вже не обнімає.

Де ж я був раніше? Чом згадав лиш зараз,

Те, що в мене є святий, надій захист?

Тут душевний спокій… Тут дитинством пахне…

І в домівку рідну моє серце прагне.

Приспів:

Батьківська хата – мій оберіг,

Якби раніше знати я міг,

Те, що рідні вікна світять у світи,

Де в життєвім вирі десь блукаєш ти.

2.

Ось мій перший зошит. В ньому дві п’ятірки,

Он старі санчата, в яких спускався з гірки.

І маленьке ліжко, де не спав ночами,

Доки не почую колискову мами.

Он в кутку ікона, де за мене мама

Тихо Богородицю просила вечорами.

Чорно-біле фото, де я посміхався…

Й лист, де батько пише: «Сину, повертайся!»

Приспів( той самий)

3.

Вишита сорочка рідними руками,

Це ж для мене мама вишила ночами.

Ось листи коханій – юності відлуння

І портрет, де тато з мамою ще юні.

Я перед портретом стану на коліна

І в своєму серці визнаю провину.

Ви пробачте, мамо…Ви пробачте, тату,

Що не встиг в житті важливих слів сказати.

Приспів( той самий)