Шабан Ірина - Ірина Шабан - Одна
Мінус для співу

Вона, як квітка, розквітає раз у рік,

Вона лежатиме, не розмикаючи повік,

Вона мовчатиме про почуття весь вік

І не жалітиме за тим, хто вчора втік...

Їй заважатиме музика гучна,

Їй даруватимуть все те, чого нема...

Їй говоритимуть: "Чому така сумна?" -

Про це не зна ніхто, лише вона...

Приспів:

Вона, одна...

Вона, не буде сама,

Бо він відчує:

Життя без неї - не життя...

Її обличчя не міняє час,

Її краса іще не раз здивує вас,

Її поезія не для сірих нас,

Не для буденних і бездушних мас.

Він прибіжить до неї із слізьми,

Він утече до неї із пітьми,

Подзвонить він до неї в час зими

І в темряві загубляться вони...

Приспів.

Вона, як квітка, розквітає раз у рік,

Вона лежатиме, не розмикаючи повік,

Вона мовчатиме про почуття весь вік

І не жалітиме за тим, хто вчора втік...

Приспів.