Тартак - Мій лицарський хрест
Мінус для співу

Дихає ліс, пташка на гіллі

Пісню співає, що тішить мій слух...

Я довго ріс – йшов через цілі,

Що тіло гартують і зміцнюють дух...

Тиха роса зіб’ється з трав

Криком "вперед!", дружним тупотом ніг...

Я тут знайшов те, що шукав

Славу здобув і себе переміг!

Приспів:

Мій лицарський хрест – моя нагорода

За те, що не впав, за те, що не втік!

Мій лицарський хрест – яскрава пригода,

Що буде тривати в мені цілий вік!

Мій лицарський хрест!..

Плинуть роки, їх заметілі

Скроні мої пофарбують у сніг.

Я, завдяки шрамам на тілі,

В пам’ять свою закарбую усіх

Друзів моїх та ворогів –

Кого любив і кого вбивав...

Може чогось я не зумів,

Та не згубив, не продав, не програв...

Приспів.

Тим, що загинули, й тим, що вижили,

Слово своє вдячно присвячую!

Хай ворог зиркає очима хижими,

Нехай гарчить – мені не лячно.

Хто вріс корінням, той не зламається.

Хто має стержень, той не зігнеться.

Любов до матері – найкраща порадниця.

Любов до вітчизни – ідея серця.

Лицарський хрест – відзнака для обраних –

Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях.

Для тих, що в боях ставали хоробрими.

Для тих, що в атаки здіймалися першими.

Я не відступитися від слова сказаного –

Буду дерти руками, зубами гризти!

У світі багато брудного й заразного,

Але той, хто хоче, залишається чистим...

Приспів.