Росава - Балада про ветерана
Мінус для співу

БАЛАДА ПРО ВЕТЕРАНА

музика Михайла Назарця

слова Валентини Польової

1.Уже осінь була, дощовий був сезон,

Сумно листя з дерев опадало.

І дідусь-ветеран свій завів патефон,

Дивне танго тоді зазвучало.

приспів:

Листя падає з клена, скінчилося літо,

І зажурені віти знов чекають весну.

Будуть знову шуміти, буде клен зеленіти,

Через весну на літо у погоду ясну.

2.І на наших очах диво сталося вмить,

Як на тому кленовому мості.

Вже солдат молодий перед нами стоїть,

Із весни сорок п'ятого, гостем.

приспів:

3.У суворих очах цвіло небо весни,

І блищала щаслива сльозина.

Бо не стало біди, бо не стало війни,

І матуся діждалася сина.

приспів:

У високого клена тихо віти гойдались,

І чомусь нам здавалось, що надворі весна.

Ми в солдата питались, як йому воювалось,

Як нестерпно чекалось, щоб скінчилась війна.

4.І хоч осінь була, сумно лист опадав,

Але пахло в кімнаті весною.

Перемогу солдат на війні здобував,

Найдорожчою в світі ціною.