Ротару Софія - Баллада про дві скрипки в1
Мінус для співу

Балада про дві скрипки

Слова: Василь Марсюк

Музика: Володимир Івасюк

Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки —

Поділив надвоє снів своїх красу.

Що перша скрипка — біла лебідка,

А дуга скрипка — вечірній сум.

Закохались в нього дві сестри весною —

Одна — як та нічка, друга — мов той день.

Перша просила грати сумної,

Друга хотіла веселих пісень.

Приспів:

Одна сміялась,

Плакала друга.

Гей, поєднались

Радість і туга.

Гей, поєднались

В очах дівчини,

Як у двох скрипках,

Ночі і днини.

А як розійшлися ті пісні луною,

Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.

Кожна дівчина стала вербою,

Легінь між ними явором став.

Приспів:

Залишив на світі дві самотні скрипки,

Залишив на світі снів своїх красу.

Що перша скрипка — біла лебідка,

А дуга скрипка — вечірній сум.

Там, де став явір понад плаями,

Знову я чую відлуння пісень:

Одна верба співає ночами,

Друга верба співає удень.

Приспів:

Одна сміється,

І плаче друга,

Гей, поєднались

Радість і туга,

Гей, поєднались

В очах дівчини,

Як у двох скрипках

Ночі і днини.