Івасюк Володимир - попурі на пісні Івасюка
Мінус для співу

Пролягла дорога від твоїх воріт

До моїх воріт, як струна.

То чому згубився твій самотній слід -

Знаєш ти одна, ти одна.

Зимна осінь ще той слід листям не накрила,

Бо до тебе навесні я повернусь, мила.

Твої руки я візьму знову в свої руки,

Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.

Приспів:

Не ховай очей блакитний промінь,

Заспівай мені в останній раз.

Пісню ту візьму собі на спомин,

Пісня буде поміж нас.

Тече вода, тече бистра, а куди – не знає,

Поміж гори в світ широкий тече, не вертає.

Ми зайдемо в чисту воду біля водограю

І попросим його щиро – хай він нам зіграє.

Приспів:

Ой водо-водограй, грай для нас, грай.

Танок свій жвавий, ти, не зупиняй.

За красну пісню на всі голоси

Що хочеш, водограю, попроси.

Струни дає тобі кожна весна,

Дзвінкість дарує їм осінь ясна.

А ми зіграєм на струнах отих,

Хай розіллють вони радісний сміх.

Я піду в далекі гори

У вечірнюю годину

І попрошу вітра зворів,

Щоб не спав, не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах

У широкі полонини

І приніс до ранку квіти,

Що так люблять очі сині.

Приспів:

Мила моя, люба моя,

Квіте ясен цвіт,

Я несу в очах до тебе

Весь блакитний світ.

Я несу в устах цілунки,

Радісні пісні,

А в руках несу я ласку

Й квіти весняні.

Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари,

Я без тебе всі дні

У полоні печалі.

Може, десь у лісах

Ти чар-зілля шукала,

Сонце-руту знайшла

І мене зчарувала?

Приспів:

Червону руту

Не шукай вечорами, –

Ти у мене єдина,

Тільки ти, повір.

Бо твоя врода –

То є чистая вода,

То є бистрая вода

З синіх гір.